Ендокардити- це запалення внутрішньої оболонки серця (ендокарда), його клапанів, стінки аорти.
Інфекційні ендокардити дуже часто є причиною невідкладного стану.
А. Загальні зауваження. Ендокардит є наслідок інфекційного ураження ендокарда. Процес може розвиватись на стулках клапанів (природніх, штучних), ендокардіальній поверхні або позасерцевій ендоте-ліальній поверхні (аорті). Традиційно ендокардити класифікуються, як гострі і підгострі згідно типу інфекційного збудника, перебігу хвороби, її прогнозу.
Гострі бактеріальні ендокардити викликаються переважно вірулентними стафілококами з коротким перебігом (від декількох днів до декількох тижнів) і є фатальним, якщо не лікувати.
Підгострі бактеріальні ендокардити (ПБЕ) зумовлюються головним чином Streptococcus viridans і тривають місяці або й довше. При належному лікуванні ПБЕ прогноз є сприятливим.
Є дані про те, що в останні роки антибактеріальна терапія змінила перебіг цих двох класичних форм ендо-кардитів, тому тепер пропонується використовувати тер-мін "інфекційний ендокардит", додаючи до нього тип збудника (наприклад, інфекційний стафілококовий ендокардит). Доречно вказати в діагнозі первинним чи вторинним є ураження ендокарда. У разі первинного інфекційного ендокардиту йдеться про ураження до цього інтактного ендокарда. В той же час, вторинний інфекцій-ний ендокардит означає, що дане захворювання ендокарда розвинулось на фоні вродженої вади серця, протезованих клапанах, інфаркта міокарда, ревматизму (в анамнезі), ідіопатичного гіпертрофічного стенозу, синдрому прола-бування мітрального клапана.
Особливо слід виділяти інфекційні ендокардити правих коморок серця (ІЕПКС). Найбільш частою його причиною є наркоманія. У 60% випадків ІЕПКС є ізольованим, в 14%- поєднується лівобічним ураженням (білатеральний ендо-кардит). У 26% таких пацієнтів пошкоджуються лише ліві відділи серця. Повторні внутрішньовенні ін'єкції нарко-манами "сторонніх" речовин травмують ендокардіальну по-верхню, внаслідок чого ці ділянки стають місцем адгезії і агрегації тромбоцитів, довершує процес інфекція, яка потрапляє в кровоплин за недотриманням наркоманами пра-вил асептики.
Іншою причиною ІЕПКС є часті внутрішньовенні ін'єкції, тривалі катетеризації центральних вен, інші методи інтервенційної кардіології (зондування, електрофізіо-логічне дослідження серця тощо)(10 днів підряд довенних ін’єкцій та 3 дні введення ліків через підключичну вену створює небезпеку розвитку ІЕПКС ангіогенного генезу). Доведено, що біля 30% підключичних катетерів досягають стулок трикуспідального клапана і травмують його. Ускладненням катетеризації підключичної вени є міграція обірваного дистального кінця катетера.
Особливості перебігу ІЕПКС.
Резистентність до АБ;
Нетиповість клінічної картини (нагадує хронічний екс.перикардит);
Важкі ураження легень внаслідок рецидивуючої ТЕЛА;
Вираженість інтоксикації і септичних проявів (часто геморагічний висип, виражена загальна слабість);
Схильність до рецидивування (хвилеподібний перебіг);
Ранній розвиток поліорганної недостатності (швидко уражаються печінка, нирки).
Інфекційний ендокардит може бути складовою частиною так званого ангіогенного сепсису, внаслідок реконструктив-них операцій на судинах з використанням синтетичних і біопротезів судин, тривалої катетеризації судин, тром-бофлебіту підключичної, верхньої порожнистої та пери-феричних вен (в тому числі і вен гомілок), нагнійного тромбу лівого шлуночка (при інфаркті міокарда).
В картині ІЕ за останні три десятиріччя відбулись значні зміни:
1. Зросла частота ІЕ у осіб похилого віку (з незавжди типовим перебігом);
2. Частота ревматичного ураження клапанів серця змен-шилась і зросла роль дегенеративних та склеротичних захворювань уражень клапанів серця, а також протезувань клапанів серця;
3. Частота ІЕ зросла серед наркоманів;
4. Зменшилась частота стрептококвих ендокардитів, зросла- стафілококових.
5. Збільшилась частота у чоловіків (60-90%) до 40р.
Діагноз: Гострий (підгострий, хронічний) інфекцій...